Четвер, 22 вересня 2011, 16:22

      

 22 вересня в Житомирі та всіх населених пунктах області відбулися мітинги-реквієми та покладання квітів до пам’ятників, обелісків, монументів, інші заходи з нагоди відзначення в Україні 70-ої річниці партизанського та підпільного руху в роки Великої Вітчизняної війни.

В обласному центрі традиційно цього дня житомиряни покладали квіти до меморіальної дошки на будинку, де проживав керівник підпільно-партизанського руху на Житомирщині В.О. Кременицький (голова Житомирського облвиконкому 1955-1982 років), до меморіальної дошки на будинку, де проживав командир партизанського з’єднання З.Й. Кириленко. до пам’ятників Г.І.Шелушкову, О.Д.Бородію, до пам’ятних знаків «Партизанам-підпільникам Житомирщини», до пам’ятника учасникам партизанського підпілля та братської могили партизанам і підпільникам у селі Довжик Житомирського району.

У церемонії покладання квітів, мітингах та реквіємах взяли участь: голова обласної державної адміністрації Сергій Рижук, перший заступник голови обласної ради Володимир Арешонков, Житомирський міський голова Володимир Дебой, інші керівники області та міста, громадськість, ветерани Великої Вітчизняної війни та праці, учнівська та студентська молодь.

Під час мітингу біля пам’ятного знаку партизанам-підпільникам голова обласної державної адміністрації Сергій Рижук наголосив, що відзначення Дня партизанської слави є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над фашизмом, відновленням історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. 

Перший заступник голови обласної ради Володимир Арешонков  передав вітання ветеранам – колишнім партизанам, підпільникам від голови обласної ради Йосипа Запаловського, всього депутатського корпусу області. Він, зокрема,  зазначив: «Кожного року ми традиційно в кожному куточку України, області відзначаємо День партизанської слави, й щораз із глибокою пошаною згадуємо своїх визволителів у роки Великої Вітчизняної війни, а саме тих, хто, відчайдушно боровся з ворогом у лавах партизанських загонів, хто, не шкодуючи власного життя та здоров’я, мужньо чинив опір фашистам на окупованих територіях у підпіллі. Тисячі з тих бійців невидимого фронту не дожили до світлого дня Перемоги, багато хто з них через отримані рани відійшли в вічність вже в мирний час. Але пам’ять про них живе і житиме завжди в наших серцях».